Сформовано передумови й складові моделі сталого розвитку з урахуванням природно-ресурсних обмежень та загострення екологічних і соціальних суперечностей. Обґрунтовано доцільність імплементації у вітчизняну практику регулювання природоохоронної діяльності передових іноземних практик реалізації екологічної політики і раціонального природокористування. Запропоновано концепт використання природно-ресурсного потенціалу на принципах сталості та упровадження засад сталого розвитку в соціальній сфері; розроблено механізми гарантування природно-техногенної та екологічної безпеки, а також інструментарій інвестиційного забезпечення сталого розвитку. Обґрунтовано перспективні напрями переведення національного господарства на модель сталого розвитку шляхом реалізації інноваційних домінант соціально-економічного піднесення, забезпечення сталого природокористування, вирішення суспільних проблем та гарантування природно-техногенної й екологічної безпеки. Запропоновано інноваційний підхід до моделювання траєкторії сталого розвитку на основі системної та структурної перебудови територіальних природно-господарських комплексів