Проекції змін екстремальних погодних умов в Україні до 2050 року. Приземна температура повітря, швидкість вітру, кількість опадів та сонячної енергії



Кількість сторінок: 

63с.

Мова: 

Анотація: 

Глобальні зміни клімату протягом останнього сторіччя характеризувалися такими особливостями: зросла глобальна приземна температура повітря приблизно на 1,0 ± 0,2°С, зросли темпи аридизації в Азії та Африці, середній рівень Світового океану підвищувався щорічно на 1 — 2 мм, у північній півкулі збільшилися опади на 5 — 10%, зросла кількість злив та випадків екстремальних опадів у середніх та високих широтах, тривалість льодоставу на річках і озерах зменшилася приблизно на два тижні, товщина льодового покриву арктичних морів зменшилась на 15— 40%, сніговий покрив скоротився на 10%, а вічна мерзлота почала деградувати [38, 39]. Особливостям зміни характеристик регіонального клімату України на тлі зміни глобального клімату в останні декілька десятиліть присвячено досить багато досліджень [3, 4, 7-9, 12, 22, 24, 44 та ін.]. Оцінки майбутніх значень кліматологічних характеристик у цілому для території України, отримані найсучаснішими методами за допомогою глобальних кліматичних моделей, засвідчили про подальше збільшення як річних, так і сезонних температур, а також досить складний характер внутрішньорічних змін режиму зволоження [20, 23]. Тому для уточнення та деталізації кліматичних проекцій1 , особливо у прикладних дослідженнях, рекомендовано використовувати регіональні кліматичні моделі (РКМ), що мають горизонтальне розділення від 10 до 50 км [38, 45]. Проведені верифікації РКМ для України засвідчили їхню задовільну спроможність відтворювати регіональні особливості просторово-часових розподілів основних та спеціалізованих кліматологічних показників [6, 7, 18, 19, 21, 24, 25, 41]. Для зменшення власних систематичних похибок окремих РКМ за рекомендаціями з [31, 38, 45] застосовувалася методика об’єднання декількох верифікованих моделей в ансамбль, що дозволило отримати не одне детерміноване значення, а його довірчий інтервал (confidential interval — CI) з визначеним рівнем довіри. Для різних характеристик кількість РКМ була різна, і вона визначалася спроможністю моделей відтворювати відповідні дані спостережень. Методика формування оптимальних ансамблів РКМ для території України викладена в [7, 13, 15-17, 21, 24, 29, 36, 40], а приклад застосування для визначення вразливості лісів України в [42]. Оцінки можливих змін кліматичних показників, що впливатимуть на енергетичний сектор в Україні до середини ХХІ ст., проводилися на основі використання результатів розрахунків ансамблів РКМ для сценарію SRES А1В [42]. Достовірність модельних розрахунків підтверджувалась їх верифікацією даними спостережень на гідрометеорологічній мережі, що була основою для побудови полів кліматологічних характеристик у вузлах регулярної сітки з кроком 25х25 км (E-Obs) із застосуванням сучасних методів статистичної обробки, гомогенізації, інтерполяції та корекції похибок даних [21, 24, 28, 37]. Також для окремих характеристик використовувалися дані з Кліматичного Кадастру України (ККУ) у стандартний кліматичний період 1961-1990 рр. [11].

Кафедра: 

Спеціальність: 

Ступінь підготовки: 

Тип документу: 

Каталог: 

Ідентифікатор URL: 

http://elib.chdtu.edu.ua/e-books/4443
  • Електронна версія матеріалу доступна для завантаження лише зареєстрованим користувачам Електронно-бібліотечної системи ЧДТУ.
  • Усі завантажувані матеріали захищені авторськими правами, усі права належать їх законним правовласникам.